Таке поняття, як боротьба з дронами в нашій країні сприймається в першу чергу як боротьба з ворожими БПЛА північних нелюдей. Дійсно, війна в Україні демонструє, що така зброя, як дрони грають ключову роль в бойових діях. В попередні часи серед військових існувало таке поняття, як звоювати панування в небі. Зараз в значній мірі це відноситься, саме до відносно невеликих літальних апаратів.

Ідея безпілотних літаків не може називатися новою. Досить давно існували і здійснювались різні розробки БПЛА, здатних долати навіть великі відстані. В арсеналі найпотужніших армій світу, таких як армія США, Ізраїлю, деяких європейських, знаходиться досить потужний повітряний флот безпілотних засобів. Сучасні дрони призначені до багатьох задач, таких як розвідка, доставка обладнання, а також враження ворога. І в більшості це досить потужні машини здатні літати на великих висотах і швидкостях.

Але війна в Україні виявила нову сторону сучасного збройного протистояння. Зокрема виявилося, що майже ніде в світі не приділялася серйозна увага до дронів, котрі можуть працювати на тактичному рівні – в межах таких підрозділів, як рота, взвод. І сталося так, що цю нішу почали займати дрони, котрі прийнято досі називати весільними. Зокрема така популярна модель, як Mavic 3. FVP дрони, котрі також до цієї війни вважалися в першу чергу, як безпілотні апарати призначені для дозвілля, як хобі, виявилися ефективним засобом враження.

Все більше стає зрозумілим, що у сучасних бойових діях перевагу має не той у кого більше бронетехніки чи особового складу, хоча і це дійсно важливо. Але той хто з повітря може ефективно проводити розвідку, бути очами підрозділу, наводити артилерію на ціль, отримує можливість одержувати перемогу над більш сильнішим як по складу, так і по техніці ворогом.

Як це не дивно питання боротьби з невеликими дронами постало перд суспільством набагато раніше ніж почалася війна. Ажіотажне збільшення БПЛА серед цивільних власників поставило питання безпеки в звичайному не воєнному житті. Можливість залетіти на чужу територію, наприклад підприємства і завдяки цьому отримати інформацію, котра до цього була майже недоступна, стала звичайною справою. Крім того маленькі дрони почали становити небезпеку для звичайної цивільної авіації, оскільки їх залітання в зону дії аеропорту може сприяти справжній авіакатастрофі. Особисте життя людини також стало майже відкритим, бо завдяки квадракоптеру можна “зазирнути” у вікна на будь якому поверсі.

Відповідно до цього боротьба з цим начебто прогресивним явищем стало більш ніж актуальним. Що стосується методів то тут в першу чергу варто зупинитись на такому етапі, як виявлення дрона в повітрі. Адже не знаючи цілі досить важко ефективно спрямовувати свої дії, бо це може бути схожим на пошук чорного кота в темній кімнаті. Особливо коли його там немає.

Є три основні і зрозумілі способа детекції дронів:

1. Візуальний
2. Акустичний
3. Радіотехнічний

Що стосується перших двох, то вони можуть здійснюватись навіть без втручання якихось особливих технічних засобів. Бо кожний у кого є слух і зір, теоретично може це робити. Хоча в дійсності для візуального і звукового спостереження дронів розробляются спеціальні камери, програмне забезпечення, здатне індифікувати дрон. Відрізнити його, наприклад, від птиці.

Звісно дещо складніше, але одночасно і ефективніше це детекція дрона завдяки скануванню радіоспектра. Складніше зокрема в тому плані, що до невеличких дронів, FVP, літаків практино безпорадними є традиційні методи виявлення повітряних цілей. Як відомо, для цього військами ППО застосовується радіолокація. Але всі звичайні, назовемо так, повітряні цілі мають борти, в складі котрих є метал. Завдяки цьому, а точніше здатності металу відбивати радіосигнал і здійснюється радіолокація – виявлення місцезнаходження, а також швидкість і напрямок руху.

З БПЛА, корпус котрих зроблений з пластика, або інших матеріалів, це все не працює. Але безумовно є інший спосіб, котрий полягає в виявленні радіотрафіка, котрий постійно йде між дроном і оператором (пілотом). Саме завдяки цьому, знаючи на яких частотах працюють канали керування, телеметрії і відеосигналу, можна детектувати дрони, що допомагає здійснювати ефективну боротьбу з ними.

Частоти на котрих здійснюється керування дронами всім зазвичай відомі. Це такі частоти як 915 МГц (умовно 900 МГц діапазон), 2,4 ГГц, 5,8 ГГц. Іноді це також 433 МГц. Це так звані ISM діапазони, котрі не вимагають сертифікації і на котрих може здійснюватись будь яка діяльність. Наприклад 900 МГц і 433 МГц в цивільному використанні відносяться до технологій передачі даних LoRa, створення мережі Helium, а також інтернету речей – IoT. Майже теж саме можна казати і про діапазони 2,4 і 5,8 ГГц, на котрих виконується як керування БПЛА, так і передача відео.

Також відомі діапазони, котрі використовуються для позиціонування дрона в повітрі. Це діапазони GPS L1 – 1,2 ГГЦ і GPS L2 – 5,2 ГГЦ. Отже в принципі достатньо інформації для того щоб спрямувати зусилля по виявленню дрона і виведення його зі стану керованості. Зазвичай детекція здійснюється моніторингом частот 900 МГц, 2,4 ГГц, 5,8 ГГц. Передавачі GPS на дроні, як і на майже всіх подібних пристроях досить слабкі, тому для виявлення БПЛА іх не розглядають. Якщо спрощувати, то дрон-детектор складаэться з антени, широкополосного приймача і аналізатора спектра. Отже етап детекції БПЛА можна вважати тим, що на військовій мові позначається абревіатурою РЕР – радіо-електронна розвідка.

Що ж стосується виведення з ладу дрона то це можно віднести до методів РЕБ, котрі в більшості полягають в глушінні частотного діапазона на котрому ворог здійснює зв’язок. Що стосується дронів, то в принципі це всі ті діапазони, котрі були перелічені.

Але треба зауважити, що розподілити цілі глушилки, джаммінгу (jamming) на різних діапазонах неоднакові. Якщо, наприклад, йде подавлення частоти 900 МГц, то цей метод позбавляє керування летальним апаратом і отримання від нього достовірної телеметрії. Також це можна говорити і про діапазони WіFi. Але по останнім також йде передача відео картинки. Тобто якщо вдається подавити 2,4 і 5,8 ГГц, це “осліплює” ворожого оператора і не дає йому здійснювати рух в напрямку тих цілей, котрі він обрав.

Також не менш важливим є джаммінг каналів GPS L1 і L2. Як відомо дрони повинні мати режим Failsafe, тобто режим “спасіння” дрона, котрий повинен вмикатись коли деякий час польотний контролер не має зв’язку з оператором. Це відбувається, наприклад, коли антидронова пушка (рушниця) заглушає канал керування. “Правильний” БПЛА в таких випадках повинен включити програму RTH (Return to Home) – до точки старту. Щоб цього не відбулося важливо заглушити також канали GPS, адже саме по ним, маючи інформацію о позиціонуванні, дрон здійснює обратний шлях.

Як бачимо ефективна глушилка для дрона, тобто така, котра може повністю нейтралізувати його і не надати можливості повернутися до власника не така проста річ. В той же час самі глушилки бувають різного призначення якщо ми говоримо про тактичний рівень. Це, як вже згадувалося, і анти-дрон рушниці, і пересувні, тактичні РЕБ, з потужністю 100 – 200 Вт, а також так звані окопникі, котрі не дають можливість дрону зависати над ціллю.

Все це обладнання, а також складові до нього – підсилювачі для глушилок, всюдиспрямовані антени, панельні патч антени і засоби детекції будемо намагатись представляти на нашому сайті з основною метою – скорішого знищення російських окупантів і розвалу московії.